Псалми 65:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголо́шуйте,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this psalm we are directed to give to God the glory of his power and goodness, which appear, I. In the kingdom of grace (Psa 65:1), hearing prayer (Psa 65:2), pardoning sin (Psa 65:3), satisfying the souls of the people (Psa 65:4), protecting and supporting them (Psa 65:5). II. In the kingdom of Providence, fixing the mountains (Psa 65:6), calming the sea (Psa 65:7), preserving the regular succession of day and night (Psa 65:8), and making the earth fruitful (Psa 65:9-13). These are blessings we are all indebted to God for, and therefore we may easily accommodate this psalm to ourselves in singing it. To the chief musician. A psalm and song of David.
Відкрити джерело ↗65:8 All over the world (Job 38:13; see Ps 50:1-3), people should stand in awe of the Lord.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хваліте Його, сонце й місяцю, хваліте Його, усі зо́рі ясні́!
Вавилонськая до́чко, що маєш і ти ограбо́вана бути, — блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподі́яла!
Даре́мно вам ра́но вставати, допі́зна сидіти, їсти хліб загорьо́ваний, — Він і в спанні́ подасть другові Своє́му!
і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, — усе військо небесне, щоб не був ти зве́дений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім наро́дам під усім небом.
Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч — не припиняться!“
І тієї години зчинився страшни́й землетру́с, і десята частина міста того завали́лась... І в цім трусі загинуло сім тисяч лю́дських іме́н, а решта обго́рнена жахом була́, — і вони віддали́ славу Богу Небесному!
Жадай Ти від Мене, — і дам Я наро́ди Тобі, як спадщину Твою, володі́ння ж Твоє — аж по кі́нці землі!
місяця й зорі, щоб вони панува́ли вночі, бо навіки Його милосердя!
щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред наро́дів усіх — спасі́ння Твоє!
Він дасть тобі, як твоє серце бажає, і ви́повнить ці́лий твій за́дум!