Псалми 62:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Я так пригляда́вся до Тебе в святині, щоб бачити силу Твою й Твою славу, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm has nothing in it directly either of prayer or praise, nor does it appear upon what occasion it was penned, nor whether upon any particular occasion, whether mournful or joyful. But in it, I. David with a great deal of pleasure professes his own confidence in God and dependence upon him, and encourages himself to continue waiting on him (Psa 62:1-7). II. With a great deal of earnestness he excites and encourages others to trust in God likewise, and not in any creature (Psa 62:8-12). In singing it we should stir up ourselves to wait on God. To the chief musician, to Jeduthun. A psalm of David.
Відкрити джерело ↗62:3-4 The enemies desire to topple the king with lies and cunning.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?
Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!
І сказав Господь до Мойсея: „Аж доки ви будете відмовлятися виконувати заповіді Мої та зако́ни Мої?
Ти караєш люди́ну докорами за беззако́ння, Ти знищив, як міль, прива́бність її, — кожна люди́на — направду марно́та! Се́ла.
На Тебе з утро́би я зда́ний, від утроби матері моєї — Ти мій Бог!
„Доки ви, нерозумні, глупо́ту любитимете? Аж доки насмі́шники будуть кохатись собі в глузува́нні, а безглу́зді нена́видіти будуть знания́?
Коли кли́чу, — озвися до мене, Боже правди моєї, Ти про́стір для мене робив у тісноті́ … Помилуй мене, і почу́й молитву мою!
А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують.
Аж доки, ліню́ху, ти будеш виле́жуватись, коли́ ти зо сну свого встанеш?