Псалми 62:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Вороги ж мою душу шукають для згуби, — нехай западу́ться до спо́ду землі,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm has nothing in it directly either of prayer or praise, nor does it appear upon what occasion it was penned, nor whether upon any particular occasion, whether mournful or joyful. But in it, I. David with a great deal of pleasure professes his own confidence in God and dependence upon him, and encourages himself to continue waiting on him (Psa 62:1-7). II. With a great deal of earnestness he excites and encourages others to trust in God likewise, and not in any creature (Psa 62:8-12). In singing it we should stir up ourselves to wait on God. To the chief musician, to Jeduthun. A psalm of David.
Відкрити джерело ↗62:10 The crime of extortion means using intimidation and threats to make others give up what is theirs, while stealing is taking what belongs to others.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,
Аби то Він дав із Сіону спасі́ння Ізраїлеві! Як долю Свого народу поверне Господь, то радітиме Яків, утіша́тися буде Ізра́їль!
Куропа́тва виси́джує я́йця, яких не прине́сла, — це той, хто багатство набув, та неправдою: він покине його в половині днів своїх, і стане безу́мним при своєму кінці́.
Бо корень усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, дехто відбились від віри й поклали на себе великі стражда́ння.
Бо Господь Я, і правосу́ддя кохаю, і нена́виджу ро́збій та кривду, і дам їм заплату за чин їхній поправді, і з ними складу́ заповіта дові́чного!
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.
Оце доля від Бога люди́ні безбожній, і спа́дщина, обі́цяна Богом для неї!“
Тому́ промовляє Святий Ізраїлів так: За те, що ви не́хтуєте оцим словом, і надію кладе́те на тиск та круті́йство, і на це опира́єтеся,
Бо він переслідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не ставив його!
І поглянув довко́ла Ісус, та й сказав Своїм учням: „Як тяжко отим, хто має бага́тство, увійти в Царство Боже!“