Псалми 58:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоро́миш!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
It is the probable conjecture of some (Amyraldus particularly) that before Saul began to persecute David by force of arms, and raised the militia to seize him, he formed a process against him by course of law, upon which he was condemned unheard, and attainted as a traitor, by the great council, or supreme court of judicature, and then proclaimed "qui caput gerit lupinum - an outlawed wolf," whom any man might kill and no man might protect. The elders, in order to curry favour with Saul, having passed this bill of attainder, it is supposed that David penned this psalm on the occasion. I. He describes their sin, and aggravates that (Psa 58:1-5). II. He imprecates and foretels their ruin, and the judgments which the righteous God would bring upon them for their injustice (Psa 58:6-9) which would redound, 1. To the comfort of the saints (Psa 58:10). 2. To the glory of God (Psa 58:11). Sin appears here both exceedingly sinful and exceedingly dangerous, and God a just avenger of wrong, with which we should be affected in singing this psalm. To the chief musician, Al-taschith, Michtam of David.
Відкрити джерело ↗58:9-10 God’s judgment will come suddenly. The certainty of vindication brings joy to the godly.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Як буря, яка пронесе́ться, то й гине безбожний, а праведний має дові́чну осно́ву.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
бо як трі́скот терни́ни під горщиком, такий сміх нерозу́много. Теж марно́та й оце!
Галасують племе́на, як гу́ркіт міцно́ї води, та Він їм погро́зить, і кожен дале́ко втече, і буде гнаний, немов та поло́ва на го́рах за вітром, і мов перед вихром перекотипо́ле.
Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
Коли при́йде ваш страх, немов вихор, і прива́литься ваше нещастя, мов буря, як при́йде недоля та у́тиск на вас,
вони не були ще поса́джені, і не були ще посі́яні, і пень їхній в землі ще не закоріни́вся, та як тільки на них Він дмухну́в, вони повсиха́ли, і буря поне́сла їх, мов ту солому!
Господь випробо́вує праведного, а безбожного й того, хто любить наси́лля, — ненави́дить душа Його!
Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.
східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...