Псалми 56:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
Тремтить моє серце в мені, і стра́хи смерте́льні напали на мене,
це духи де́монські, що чинять озна́ки. Вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на війну того великого дня Вседержителя Бога.
Ти, ца́рю, — Всевишній Бог дав твоєму ба́тькові Навуходоносорові царство, і ве́лич, і славу та пишноту́.
„З чим піду́ перед Господа, схилю́сь перед Богом Високо́сти? Чи піду́ перед Нього з цілопа́леннями, з річними телятами?
Царю́є Госпо́дь, — зодягну́вся у ве́лич, зодягнувся Господь, опереза́вся Він силою, — і міцно поставлений все́світ, щоб не захитався!
Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!