Псалми 41:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God's kindness and truth have often been the support and comfort of the saints when they have had most experience of man's unkindness and treachery. David here found them so, upon a sick-bed; he found his enemies very barbarous, but his God very gracious. I. He here comforts himself in his communion with God under his sickness, by faith receiving and laying hold of God's promises to him (Psa 41:1-3) and lifting up his heart in prayer to God (Psa 41:4). II. He here represents the malice of his enemies against him, their malicious censures of him, their spiteful reflections upon him, and their insolent conduct towards him (Psa 41:5-9). III. He leaves his case with God, not doubting but that he would own and favour him (Psa 41:10-12), and so the psalm concludes with a doxology (Psa 41:13). Is any afflicted with sickness? let him sing the beginning of this psalm. Is any persecuted by enemies? let him sing the latter end of it; and we may any of us, in singing it, meditate upon both the calamities and comforts of good people in this world. To the chief musician. A psalm of David.
Відкрити джерело ↗41:9 the one who shared my food: Eating together was a sign of unity (Acts 2:42). Refusing to eat with someone indicated hostility (1 Cor 5:11). Jesus experienced the same kind of betrayal (John 13:1, 18).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
Бо чув я обмову числе́нних, — ось о́страх навко́ло: Розкажіть, — доне́семо на нього! Кожен муж, який в мирі зо мною, чатує мого упа́дку та каже: „Може буде обма́нений — і переможемо його, і помстимо́ся над ним!“
І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахіто́фела, Давидового дора́дника, з його міста з Ґіло, як він мав прино́сити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесало́мом.
Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму!
І дру́гові не довіряйте, не надійтесь на при́ятеля, від тієї, що при лоні твоє́му лежить, пильну́й двері уст своїх!
Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.