Псалми 37:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо провину свою визнаю́, журюся гріхом своїм я!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не допустить Господь голодува́ти душу праведного, а набу́ток безбожників згине.
Господь зламаносе́рдим близьки́й, і впоко́рених духом спасає.
той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!
Тому́ то розуміний мовчить цього ча́су, бо це час лихий.
використо́вуючи час, — дні бо лукаві!
Бо ча́су свого люди́на не знає, мов риби, поло́влені в па́губну сітку, і мов пта́хи, захо́плені в сі́льце, — так хапа́ються лю́дські сини за час лиха, коли воно на́гло спадає, на них!
Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я замишляю на цей рід лихе́, що ший своїх з нього не ви́зволите, і ходити не бу́дете гордо, бо це час лихий.