Псалми 36:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
It is uncertain when, and upon what occasion, David penned this psalm, probably when he was struck at either by Saul or by Absalom; for in it he complains of the malice of his enemies against him, but triumphs in the goodness of God to him. We are here led to consider, and it will do us good to consider seriously, I. The sinfulness of sin, and how mischievous it is (Psa 36:1-4). II. The goodness of God, and how gracious he is, 1. To all his creatures in general (Psa 36:5, Psa 36:6). 2. To his own people in a special manner (Psa 36:7-9). By this the psalmist is encouraged to pray for all the saints (Psa 36:10), for himself in particular and his own preservation (Psa 36:11), and to triumph in the certain fall of his enemies (Psa 36:12). If, in singing this psalm, our hearts be duly affected with the hatred of sin and satisfaction in God's lovingkindness, we sing it with grace and understanding. To the chief Musician. A psalm of David the servant of the Lord.
Відкрити джерело ↗36:7-8 God invites all humanity to the banquet in his house (cp. Prov 9:1-6).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І про Сіон говори́тимуть: „Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його́“!
Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.
Нехай Господь заплатить за чин твій, і нехай буде нагоро́да твоя повна від Господа, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла сховатися під крильми́ Його!“
на десятистру́нній й на а́рфі, на лю́тні та гу́слах,
Захиталась земля й затремтіла, і затрясли́сь і хитались підва́лини гір, — бо Він запали́вся від гніву:
І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милости́вий, довготерпели́вий, і многомилости́вий та правдивий,
Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
Вони кривди ховають. Загинемо, як за́дум їхній спо́вниться, бо нутро́ чоловіка та серце — глибоке!
Через них даро́вані нам цінні та великі обі́тниці, щоб ними ви стали уча́сниками Божої Істо́ти, утікаючи від пожадливого світового тління.