Псалми 34:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Нехай на́гла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у на́гле нещастя, — бодай він до нього упав!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm was penned upon a particular occasion, as appears by the title, and yet there is little in it peculiar to that occasion, but that which is general, both by way of thanksgiving to God an instruction to us. I. He praises God for the experience which he and others had had of his goodness (Psa 34:1-6). II. He encourages all good people to trust in God and to seek to him (Psa 34:7-10). III. He gives good counsel to us all, as unto children, to take heed of sin, and to make conscience of our duty both to God and man (Psa 34:11-14). IV. To enforce this good counsel he shows God's favour to the righteous and his displeasure against the wicked, in which he sets before us good and evil, the blessing and the curse (Psa 34:15-22). So that, in singing this psalm, we are both to give glory to God and to teach and admonish ourselves and one another. A psalm of David when he changed his behaviour before Abimelech, who drove him away, and he departed.
Відкрити джерело ↗34:8-14 The godly encourage everyone to seek wisdom, to fear the Lord, and to place themselves under the protection of the Lord’s angel.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І душу священиків ситістю Я напою́, а наро́д Мій добром Моїм буде наси́чений, каже Господь!
щоб таємно стріляти в невинного, — вони нагло стріля́тимуть в нього, і не бу́дуть боятись!
правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є.
Жди Господа мо́вчки й на Нього наді́йся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на люди́ну, що виконує за́думи злі.
і що́ за добро Його бу́де, і що́ за краса́ Його! Збіжжя помо́же рости юнака́м, а дівчатам — вино молоде́.
А ще тро́хи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
„Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“
Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незаба́ром запа́литься. Блаженні усі, хто на Нього наді́ється!
„Як та яблуня між лісови́ми дере́вами, так мій коханий поміж юнака́ми, — його ті́ні жадала й сиділа я в ній, і його плід для мого піднебі́ння солодкий!