Псалми 34:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бодай вони стали, немов та поло́ва на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm was penned upon a particular occasion, as appears by the title, and yet there is little in it peculiar to that occasion, but that which is general, both by way of thanksgiving to God an instruction to us. I. He praises God for the experience which he and others had had of his goodness (Psa 34:1-6). II. He encourages all good people to trust in God and to seek to him (Psa 34:7-10). III. He gives good counsel to us all, as unto children, to take heed of sin, and to make conscience of our duty both to God and man (Psa 34:11-14). IV. To enforce this good counsel he shows God's favour to the righteous and his displeasure against the wicked, in which he sets before us good and evil, the blessing and the curse (Psa 34:15-22). So that, in singing this psalm, we are both to give glory to God and to teach and admonish ourselves and one another. A psalm of David when he changed his behaviour before Abimelech, who drove him away, and he departed.
Відкрити джерело ↗34:5-6 The psalmist narrates his experiences of answered prayer.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
бо перед очима моїми Твоє милосердя, і в правді Твоїй я ходив.
бо ви́тяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадку́ють!
Побачиш тоді — і роз'я́снишся ти, сполохне́ться й поши́ршає серце твоє, бо зве́рнеться мо́рське бага́тство до тебе, і при́йде до тебе багатство наро́дів!
Усе повідступа́ло, разом стали бридки́ми вони, нема доброчинця, нема ні одно́го!
Зверніться до Мене й спасе́тесь, всі кі́нці землі, бо Я — Бог, і нема більше іншого Бога!
Юдеям було тоді світло, і радість, і веселість, і честь!
А цар закрив своє обличчя. І голосив цар сильним голосом: „Сину мій, Авесаломе! Авесаломе, сину мій! Сину мій!“