Псалми 34:22
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ти бачив це, Господи, — не помовчи́ ж, Господи, — не віддаляйся від мене!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
(Heb.: 34:23) The order of the alphabet having been gone through, there now follows a second פ exactly like Psa 25:22. Just as the first פ, Psa 25:16, is פּנה, so here in Psa 34:17 it is פּני; and in like manner the two supernumerary Phe's correspond to one another - the Elohimic in the former Psalm, and the Jehovic in this latter.
Відкрити джерело ↗This psalm was penned upon a particular occasion, as appears by the title, and yet there is little in it peculiar to that occasion, but that which is general, both by way of thanksgiving to God an instruction to us. I. He praises God for the experience which he and others had had of his goodness (Psa 34:1-6). II. He encourages all good people to trust in God and to seek to him (Psa 34:7-10). III. He gives good counsel to us all, as unto children, to take heed of sin, and to make conscience of our duty both to God and man (Psa 34:11-14). IV. To enforce this good counsel he shows God's favour to the righteous and his displeasure against the wicked, in which he sets before us good and evil, the blessing and the curse (Psa 34:15-22). So that, in singing this psalm, we are both to give glory to God and to teach and admonish ourselves and one another. A psalm of David when he changed his behaviour before Abimelech, who drove him away, and he departed.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він чинить вітри́ за Своїх посланці́в, палю́чий огонь — за Своїх слуг.
Я відкрив Тобі гріх свій, і не сховав був провини своєї. Я сказав був: „Признаю́ся в просту́пках своїх перед Господом!“ і провину мого гріха Ти простив. Се́ла.
І відповів Давид Реха́вові та братові його Баані, синам бееротеянина Ріммона, і сказав їм: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
І нову́ пісню співають вони, промовляючи: „Ти достойний узяти цю книгу, і розкрити печатки її, бо Ти був зако́лений, і кров'ю Своєю Ти викупив людей Богові з усякого пле́мени, і язика, і наро́ду, і люду.
І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —
Ангол, що рятує мене від усього лихого, — нехай поблагосло́вить цих юнаків, і нехай бу́де зване в них ім'я́ моє й ім'я́ батьків моїх Авраама та Ісака, і нехай вони множаться, як та риба, посеред землі“.
За душу мою Ти змагався, о Господи, життя моє викупив Ти.
що ви бережені силою Божою через віру на спасі́ння, яке готове з'явитися останнього ча́су.