Псалми 32:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Правду та суд Він коха́є, і Господньої милости повна земля!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This psalm, though it speaks not of Christ, as many of the psalms we have hitherto met with have done, has yet a great deal of gospel in it. The apostle tells us that David, in this psalm, describes "the blessedness of the man unto whom God imputes righteousness without words," Rom 4:6. We have here a summary, I. Of gospel grace in the pardon of sin (Psa 32:1, Psa 32:2), in divine protection (Psa 32:7), and divine guidance (Psa 32:8). II. Of gospel duty. To confess sin (Psa 32:3-5), to pray (Psa 32:6), to govern ourselves well (Psa 32:9, Psa 32:10), and to rejoice in God (Psa 32:11). The way to obtain these privileges is to make conscience of these duties, which we ought to think of - of the former for our comfort, of the latter for our quickening, when we sing this psalm. Grotius thinks it was designed to be sung on the day of atonement. A psalm of David, Maschil.
Відкрити джерело ↗32:5 God has forgiven the guilt and rebellion of 32:1. The Lord’s nature is to reconcile and forgive (78:38; 85:2; 130:4), but he requires confession and repentance.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
І сказав Давид до Ната́на: „Згрішив я перед Господом!“ А Ната́н сказав до Давида: „І Господь зняв твій гріх, — не помреш!
І ста́неться, поки покли́чуть, то Я відпові́м, — вони будуть іще говорити, а Я вже почу́ю!
Ти ви́тягнеш з па́стки мене, що на мене тає́мно поста́вили, — бо Ти сила моя!
Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посе́ред галу́зок.
Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже!
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“
І про Сіон говори́тимуть: „Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його́“!