Псалми 150:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Хваліте Його звуком тру́бним, хваліте Його на арфі та гу́слах!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The first and last of the psalms have both the same number of verses, are both short, and very memorable. But the scope of them is very different: the first psalm is an elaborate instruction in our duty, to prepare us for the comforts of our devotion; this is all rapture and transport, and perhaps was penned on purpose to be the conclusion of these sacred songs, to show what is the design of them all, and that is to assist us in praising God. The psalmist had been himself full of the praises of God, and here he would fain fill all the world with them: again and again he calls, "Praise the Lord, praise him, praise him," no less than thirteen times in these six short verses. He shows, I. For what, and upon what account, God is to be praised (Psa 150:1, Psa 150:2), II. How, and with what expressions of joy, God is to be praised (Psa 150:3-5). III. Who must praise the Lord; it is every one's business (Psa 150:6). In singing this psalm we should endeavour to get our hearts much affected with the perfections of God and the praises with which he is and shall be for ever attended, throughout all ages, world without end.
Відкрити джерело ↗150:3-5 The psalmist calls all people to praise God with instruments and dancing. flutes: These wind instruments are not mentioned as being used in Temple worship. • clanging cymbals: Temple musicians clapped two bronze bowls together as percussion instruments.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я благословля́тиму Господа кожного ча́су, хвала́ Йому за́всіди в у́стах моїх!
Нехай славлять Ім'я́ Його та́нцем, нехай виграва́ють для Нього на бу́бні та гу́слах,
Ріки підне́сли, о Господи, ріки підне́сли свій гу́ркіт, ріки бу́дуть підно́сити шум від уда́ру їхніх хвиль, —
бо мої вороги́ порозкрива́ли на мене уста́ нечести́ві та пе́льки лукаві, язиком неправди́вим говорять зо мною!
А Шеванія, І Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарій, і Беная, і Еліезер, священики, — сурми́ли в су́рми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя — придве́рні для ковчега.
А з ними су́рми та цимба́ли для тих, що грають, та знаря́ддя для Божої пісні. А сини Єдутунові — сторожі до брами.
І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах.
А в день вашої радости, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите́ в ті су́рми на ваших цілопа́леннях та на мирних жертвах ваших, — і вони будуть вам на при́гад перед лицем вашого Бога. Я — Господь, Бог ваш!“
Того ча́су, коли ви почуєте голос рога, сопі́лки, гіта́ри, гу́сел, псалтиря́, фле́йти та всілякого роду музи́ку, падайте й поклоніться золотому бовва́нові, якого поставив цар Навуходоно́сор.