Псалми 146:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І ве́рнеться порох у землю, як був, а дух ве́рнеться зно́ву до Бога, що дав був його!
Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.
І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.
А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
Бійтеся Господа, всі святії Його, бо ті, що бояться Його, недостатку не мають!
Мої дні проминули, порвалися ду́ми мої, мого серця маєток, —
Чи сини́ його славні, того він не знає, чи в при́крому стані — того він не відає.
І ти піднісся понад Небесного Господа, і по́суд храму Його прине́сли перед тебе, а ти та вельмо́жі твої, жінки́ твої та нало́жниці твої пили́ з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяни́х, залізних, дерев'яних та камі́нних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославля́в.
Відки́нься ж собі від люди́ни, що ві́ддих у носі її, бо за́що її поважа́ти?