Псалми 144:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Рід ро́дові буде хвалити діла́ Івої, і будуть могу́тність Твою виявляти!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо як ви́соко небо стоїть над землею, — велика така Його милість до тих, хто боїться Його́,
бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
Бо ми конче помремо, і ми як та вода, вилита на землю, що її не зібрати. Та Бог не знищить душі, і Він заду́мав не відвернути від Се́бе віді́гнаного.
Наймарні́ша марно́та, — сказав Пропові́дник, — марно́та — усе!
А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем стра́ху не має!
справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні.
Наймарні́ша марно́та, сказав Пропові́дник, наймарні́ша марно́та, — марно́та усе!
Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!
Пригорну́лась до Тебе душа моя, прави́ця Твоя підпирає мене.
Я бачив усі справи, що чини́лись під сонцем: й ось усе це — марно́та та ло́влення вітру!