Псалми 139:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ви́зволь мене від люди́ни лихо́ї, о Господи, бережи мене від наси́льника,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Some of the Jewish doctors are of opinion that this is the most excellent of all the psalms of David; and a very pious devout meditation it is upon the doctrine of God's omniscience, which we should therefore have our hearts fixed upon and filled with in singing this psalm. I. This doctrine is here asserted, and fully laid down (Psa 139:1-6). II. It is confirmed by two arguments: - 1. God is every where present; therefore he knows all (Psa 139:7-12). 2. He made us, therefore he knows us (Psa 139:13-16). III. Some inferences are drawn from this doctrine. 1. It may fill us with pleasing admiration of God (Psa 139:17, Psa 139:18). 2. With a holy dread and detestation of sin and sinners (Psa 139:19-22). 3. With a holy satisfaction in our own integrity, concerning which we may appeal to God (Psa 139:23, Psa 139:24). This great and self-evident truth, That God knows our hearts, and the hearts of all the children of men, if we did but mix faith with it and seriously consider it and apply it, would have a great influence upon our holiness and upon our comfort. To the chief musician. A psalm of David.
Відкрити джерело ↗139:2 The phrase sit down or stand up refers to daily activities (cp. Deut 6:6-9).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
І сидіння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Мене обу́рення.
І сиді́ння твоє, і твій вихід та вхід твій Я знаю, і твоє проти Ме́не обу́рення.
А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“
Очі Господні на кожному місці, — позира́ють на злих та на добрих.
Бо хто буде пого́рджувати днем малих рече́й? Але будуть ті́шитися, і будуть дивитись на теслярського виска́ в руці Зорова́веля ті се́меро, — Господні очі, що ходять по всій землі“.
Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
І сказав один з його слуг: „Ні, пане мій ца́рю, це не наш, а це Єлисей, той пророк, що в Ізраїлі, доно́сить Ізраїлевому цареві ті слова, що ти гово́риш у спальні своїй!“...
І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: „Ти Бог видіння!“ Бо сказала вона: „Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?“