Псалми 135:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому, хто чу́да великі Єди́ний вчиня́є, бо навіки Його милосердя!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This is one of the Hallelujah-psalms; that is the title of it, and that is the Amen of it, both its Alpha and its Omega. I. It begins with a call to praise God, particularly a call to the "servants of the Lord" to praise him, as in the foregoing psalm (Psa 135:1-3). II. It goes on to furnish us with matter for praise. God is to be praised, 1. As the God of Jacob (Psa 135:4). 2. As the God of gods (Psa 135:5). 3. As the God of the whole world (Psa 135:6, Psa 135:7). 4. As a terrible God to the enemies of Israel (Psa 135:8-11). 5. As a gracious God to Israel, both in what he had done for them and what he would do (Psa 135:12-14). 6. As the only living God, all other gods being vanity and a lie (Psa 135:15-18). III. It concludes with another exhortation to all persons concerned to praise God (Psa 135:19-21). In singing this psalm our hearts must be filled, as well as our mouths, with the high praises of God.
Відкрити джерело ↗135:4 The synonyms Jacob and Israel include all twelve tribes. The Lord cherishes his chosen people. They are his treasure out of all the kingdoms of the world (Exod 19:5-6).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
Тільки батьків твоїх уподо́бав Господь, щоб любити їх, і вибрав вас, їхнє насіння по них, зо всіх наро́дів, як ба́чиш цього дня.
І бу́дуть Мені вони вла́сністю, — каже Господь Савао́т, — на той день, що вчиню́, і змилосе́рджусь над ними, як змилосе́рджується чоловік над синами своїми, що служать йому.
Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.
Бо Господь не поли́шить народу Свого ради Свого великого Йме́ння, бо зволив Господь зробити вас народом Своїм.
Ходіть, діти, послухайте мене, — стра́ху Господнього я вас навчу!
Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,
Ми згрішили з батька́ми своїми, скриви́ли, неправди́ве чинили.
що Само́го Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззако́нства та очи́стити Собі людей ви́браних, у добрих ділах запопа́дливих.