Псалми 11:6
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this psalm we have David's struggle with and triumph over a strong temptation to distrust God and betake himself to indirect means for his own safety in a time of danger. It is supposed to have been penned when he began to feel the resentments of Saul's envy, and had had the javelin thrown at him once and again. He was then advised to run his country. "No," says he, "I trust in God, and therefore will keep my ground." Observe, I. How he represents the temptation, and perhaps parleys with it, (Psa 11:1-3). II. How he answers it, and puts it to silence with the consideration of God's dominion and providence (Psa 11:4), his favour to the righteous, and the wrath which the wicked are reserved for (Psa 11:5-7). In times of public fear, when the insults of the church's enemies are daring and threatening, it will be profitable to meditate on this psalm. To the chief musician. A psalm of David.
Відкрити джерело ↗11:6 God rained blazing coals and burning sulfur on Sodom and Gomorrah (Gen 19) as symbols of judgment (Pss 18:8; 120:4; 140:10).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І буду судитися з ними моровице́ю та кров'ю, і пущу́ заливни́й дощ та камі́нний град, огонь та сі́рку на нього та на відділи його, та на числе́нні народи, що з ним.
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
Тому так говорить Господь Бог: Я вчиню́, що бурхли́вий вітер вали́тиме в лютості Моїй, і буде дощ заливни́й в Моїм гніві, і камі́ння великого граду в лютості на ви́гублення.
того ж дня, як Лот вийшов із Содо́му, — огонь із сіркою з неба лину́в, і всіх погубив.
Ти — Ти грізний, і хто перед обличчям Твоїм устоїть ча́су гніву Твого?
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
ти наси́тишся га́ньбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обе́рнеться ке́ліх прави́ці Господньої, га́ньба ж на славу твою!
І розгні́вали Бога вони над водою Мері́ви, і через них стало зле для Мойсея,