Псалми 106:37
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
We must give glory to God by making confession, not only of his goodness but our own badness, which serve as foils to each other. Our badness makes his goodness appear the more illustrious, as his goodness makes our badness the more heinous and scandalous. The foregoing psalm was a history of God's goodness to Israel; this is a history of their rebellions and provocations, and yet it begins and ends with Hallelujah; for even sorrow for sin must not put us out of tune for praising God. Some think it was penned at the time of the captivity in Babylon and the dispersion of the Jewish nation thereupon, because of that prayer in the close (Psa 106:47). I rather think it was penned by David at the same time with the foregoing psalm, because we find the first verse and the last two verses in that psalm which David delivered to Asaph, at the bringing up of the ark to the place he had prepared for it (Ch1 16:34-36), "Gather us from among the heathen;" for we may suppose that in Saul's time there was a great dispersion of pious Israelites, when David was forced to wander. In this psalm we have, I. The preface to the narrative, speaking honour to God (Psa 106:1, Psa 106:2), comfort to the saints (Psa 106:3), and the desire of the faithful towards God's favour (Psa 106:4, Psa 106:5). II. The narrative itself of the sins of Israel, aggravated by the great things God did for them, an account of which is intermixed. Their provocations at the Red Sea (Psa 106:6-12), lusting (Psa 106:13-15), mutinying (Psa 106:16-18), worshipping the golden calf (Psa 106:19-23), murmuring (Psa 106:24-27), joining themselves to Baal-peor (Psa 106:28-31), quarrelling with Moses (Psa 106:32, Psa 106:33), incorporating themselves with the nations of Canaan (Psa 106:34-39). To this is added an account how Go…
Відкрити джерело ↗106:37 Pagan gods were demons (see Deut 32:17).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, і навіть сина свого провів через огонь для Молоха, за гидо́тою тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.
І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його.
Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!
І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.
Бо вони пере́люб чинили, і кров на їхніх руках, і з божка́ми своїми пере́люб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепрова́джували через огонь для них на ї́жу.
І він перепрова́див свого сина через огонь, і гадав, і ворожив, і настанови́в викликувачів духів померлих та духів віщих, і багато робив зла в оча́х Господа, щоб гнівити Його.
І побудували жерто́вні пагі́рки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь перево́дити синів своїх та своїх до́чок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не вхо́дило в серце Мені, щоб чинити ту гидо́ту, щоб уводити Юду у гріх.
І щоб вони вже не різали своїх жертов козлам-демонам, за якими вони блу́дять. Це буде для них вічна постанова на їхні покоління.
І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!
ви, що па́литесь при́страстю серед дубів, під деревом кожним зеленим, що діте́й над потоками ріжете, під ске́льними щі́линами?