Псалми 104:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і ходили вони від наро́ду до наро́ду, від царства до іншого лю́ду.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
Як голос Його забрини́ть, — у небеса́х шумлять води, а коли підіймає Він хмари із кра́ю землі, коли бли́скавки чинить дощем та вітер виво́дить з криївок Своїх,
Хіба є між марни́ми божка́ми пога́нів такі, що спуска́ють дощі? І чи небо саме дає зли́ву? Чи ж не Ти — Господь Бог наш? Тому́ то на Тебе наді́ємось ми, бо Ти це все чи́ниш!
А цей край, куди ви перехо́дите посісти його, то край гір та долин, — із небесного дощу́ він напо́юється.
Хто мудрістю хмари зрахує, і хто може затримати небесні посу́ди,
Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шука́ючих Господа!
щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує схо́дитн сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
Він будує на небі черто́ги Свої, а Свій небозвід закла́в над землею, воду мо́рську Він кличе, і виливає її на пове́рхню землі, — Госпо́дь Йому Йме́ння!
але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.