Йов 9:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо Він не люди́на, як я, й Йому відповіді я не дам, і не пі́демо ра́зом на суд,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this and the following chapter we have Job's answer to Bildad's discourse, wherein he speaks honourably of God, humbly of himself, and feelingly of his troubles; but not one word by way of reflection upon his friends, or their unkindness to him, nor in direct reply to what Bildad had said. He wisely keeps to the merits of the cause, and makes no remarks upon the person that managed it, nor seeks occasion against him. In this chapter we have, I. The doctrine of God's justice laid down (Job 9:2). II. The proof of it, from his wisdom, and power, and sovereign dominion (Job 9:3-13). III. The application of it, in which, 1. He condemns himself, as not able to contend with God either in law or battle (Job 9:14-21). 2. He maintains his point, that we cannot judge of men's character by their outward condition (Job 9:22-24). 3. He complains of the greatness of his troubles, the confusion he was in, and the loss he was at what to say or do (Job 9:25-35).
Відкрити джерело ↗9:32-33 A mediator would not judge God and man but would work to bring them together (see 16:19-21).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Що було́, тому йме́ння його вже нада́не давно, і відо́ме, що він чоловік, і він не може правува́тися з сильнішим від нього,
Горе тому́, хто з Творце́м своїм сва́риться, черепо́к із земни́х черепкі́в! Чи глина повість ганчаре́ві своєму: „Що робиш?“ а ді́ло його: „Ти без рук!“
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
Та Господь сказав Самуїлові: „Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить люди́на: чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце“.
Ось піді́йметься він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними. Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм устоїть?
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!