Йов 9:30
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли б я умився снігово́ю водою, і почи́стив би лу́гом долоні свої,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this and the following chapter we have Job's answer to Bildad's discourse, wherein he speaks honourably of God, humbly of himself, and feelingly of his troubles; but not one word by way of reflection upon his friends, or their unkindness to him, nor in direct reply to what Bildad had said. He wisely keeps to the merits of the cause, and makes no remarks upon the person that managed it, nor seeks occasion against him. In this chapter we have, I. The doctrine of God's justice laid down (Job 9:2). II. The proof of it, from his wisdom, and power, and sovereign dominion (Job 9:3-13). III. The application of it, in which, 1. He condemns himself, as not able to contend with God either in law or battle (Job 9:14-21). 2. He maintains his point, that we cannot judge of men's character by their outward condition (Job 9:22-24). 3. He complains of the greatness of his troubles, the confusion he was in, and the loss he was at what to say or do (Job 9:25-35).
Відкрити джерело ↗9:30 wash myself: Job spoke of cleansing himself with the strongest soap to represent ridding himself of all sin (1:5; cp. Ps 26:6; Matt 27:24).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!
А тепер піднесе́ться моя голова понад ворогами моїми навко́ло мене, і я в Його ски́нії буду прино́сити жертви при ві́дзвуках сурм, і я буду співати та грати Господе́ві!
Коли ж кажемо, що не маєм гріха́, то себе обманюємо, і немає в нас правди!
Вони бо, не розуміючи праведности Божої, і силкуючись поставити власну праведність, не покорились праведності Божій.
Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
Хто ховає провини свої, тому́ не веде́ться, а хто признається та кидає їх, той буде поми́луваний.
Обмий серце своє від лихого, о Єрусалиме, щоб був ти врято́ваний! Аж доки в тобі пробуватимуть думки́ марно́ти твоєї?