Йов 9:20
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Якщо б справедливим я був, то осу́дять мене мої у́ста, якщо я безневи́нний, то вчинять мене винува́тим.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
„Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?
Хай наді́ю складає Ізраїль на Господа відтепе́р аж наві́ки!
„Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
А той бажав сам себе ви́правдати, та й сказав до Ісуса: „А хто то мій ближній?“
то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний прибо́ркувати й усе тіло.
постійні сварні між людьми́ зіпсутого розуму й позбавлених правди, які ду́мають, ніби благоче́стя — то зиск. Цурайся таких!
Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.