Йов 9:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Справді пізнав я, що так. Та як оправда́тись люди́ні земній перед Богом?
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„Хіба́ праведні́ша люди́на за Бога, хіба чоловік за свойо́го Творця́ є чистіший?
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
І як може люди́на бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки наро́джений?
Хай наді́ю складає Ізраїль на Господа відтепе́р аж наві́ки!
Коли вони згріша́ть Тобі, — бо немає люди́ни, щоб вона не згрішила, — і Ти розгні́ваєшся на них, і віддаси́ їх во́рогові, а їхні полони́телі відведу́ть їх у неволю до ворожого кра́ю далекого чи близько́го,
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.
І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, — на Йова запали́вся гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога.