Йов 7:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Job, in this chapter, goes on to express the bitter sense he had of his calamities and to justify himself in his desire of death. I. He complains to himself and his friends of his troubles, and the constant agitation he was in (Job 7:1-6). II. He turns to God, and expostulates with him (Job 7:7, to the end), in which, 1. He pleads the final period which death puts to our present state (Job 7:7-10). 2. He passionately complains of the miserable condition he was now in (Job 7:11-16). 3. He wonders that God will thus contend with him, and begs for the pardon of his sins and a speedy release out of his miseries (Job 7:17-21). It is hard to methodize the speeches of one who owned himself almost desperate, Job 6:26.
Відкрити джерело ↗7:8 You see me now, but not for long: The Greek Old Testament omitted this verse to avoid the implication that God would be unable to see Job in Sheol (see study note on 7:9).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
його бачило око, та бачити більше не бу́де, і вже не побачить його його місце...
Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
справедливість Твою не ховав я в сере́дині серця свого, про вірність Твою та спасі́ння Твоє я звіщав, не таїв я про милість Твою та про правду Твою на великім зібра́нні.
і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,
І на такого Ти очі Свої відкрива́єш, і водиш на суд із Собою його́!