Поглиблений розбір

Йов 6:7

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Чого́ не хотіла торкну́тись душа моя, все те стало мені за поживу в хворо́бі.

Розбір Джерела (9)

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Matthew Henry Bible Commentaryвірш 7

Eliphaz concluded his discourse with an air of assurance; very confident he was that what he had said was so plain and so pertinent that nothing could be objected in answer to it. But, though he that is first in his own cause seems just, yet his neighbour comes and searches him. Job is not convinced by all he had said, but still justifies himself in his complaints and condemns him for the weakness of his arguing. I. He shows that he had just cause to complain as he did of his troubles, and so it would appear to any impartial judge (Job 6:2-7). II. He continues his passionate wish that he might speedily be cut off by the stroke of death, and so be eased of all his miseries (Job 6:8-13). III. He reproves his friends for their uncharitable censures of him and their unkind treatment (v. 14-30). It must be owned that Job, in all this, spoke much that was reasonable, but with a mixture of passion and human infirmity. And in this contest, as indeed in most contests, there was fault on both sides.

Відкрити джерело ↗

Мова оригіналу

Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).

Strong's Concordanceвірш 7

נֶפֶשׁ (nephesh, H5315) — properly, a breathing creature, i.e. animal of (abstractly) vitality; used very widely in… מָאֵן (mâʼên, H3985) — to refuse נָגַע (nâgaʻ, H5060) — properly, to touch, i.e. lay the hand upon (for any purpose; euphemistically, to lie with… דְּוַי (dᵉvay, H1741) — sickness; figuratively, loathing לֶחֶם (lechem, H3899) — food (for man or beast), especially bread, or grain (for making it)

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Даниїл 10:3ранг 2

Лю́бої стра́ви я не їв, а м'ясо й вино не вхо́дило до моїх уст, і нама́щуватися — не нама́щувався я аж до ви́повнення цих трьох тижнів ча́су.

1-а царів 22:27ранг 2

та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.

1-а царів 17:12ранг 2

А та відказала: „Як живий Господь, Бог твій, — не маю я калача́, а тільки повну при́горщу бо́рощна в дзбанку́ та трохи олії в горня́ті. А оце я назбираю дві полінці дров, і піду́, і пригото́влю це собі та синові своєму. І з'їмо́ ми, — та й помремо́“...

Псалми 102:9ранг 2

Не за́вжди на нас ворогує, і не навіки захо́вує гнів.

Єзекіїль 4:16ранг 2

І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, ось Я поламаю підпо́ру хліба в Єрусалимі, і будуть їсти хліб за вагою та в страху́, а воду будуть пити за мірою та зо сму́тком,

Йов 3:24ранг 2

Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода,

Єзекіїль 4:14ранг 2

А я відказав: „О Господи, Боже, ось душа моя не занечи́щена, і па́дла та розшмато́ваного зві́рями я не їв від мо́лодости своєї й аж дотепер, і м'ясо нечисте не вхо́дило в мої уста“.

Коментарі

Мова оригіналу

Перехресні посилання

Твої роздуми