Йов 40:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Many humbling confounding questions God had put to Job, in the foregoing chapter; now, in this chapter, I. He demands an answer to them (Job 40:1, Job 40:2). II. Job submits in a humble silence (Job 40:3-5). III. God proceeds to reason with him, for his conviction, concerning the infinite distance and disproportion between him and God, showing that he was by no means an equal match for God. He challenges him (Job 40:6, Job 40:7) to vie with him, if he durst, for justice (Job 40:8), power (Job 40:9), majesty (Job 40:10), and dominion over the proud (Job 40:11-14), and he gives an instance of his power in one particular animal, here called "Behemoth," (Job 40:15-24).
Відкрити джерело ↗40:5 Job had nothing more to say; he had no further charges against God, nor would he make a rebuttal.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
нехай помордо́вані бу́дуть мече́м, бодай стали шака́лам пожи́вою!
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
Якщо вона схоче на прю стати з Ним, — Він відповіді їй не дасть ні на о́дне із тисячі ска́ржень.
я, який коли б був справедли́вий, то не відповідав би, я, що благаю свойо́го Суддю?
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
І послав Ізраїлів цар до того місця, про яке говорив йому Божий чоловік та остеріга́в його; і він стері́гся там не раз і не два.