Йов 40:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Many humbling confounding questions God had put to Job, in the foregoing chapter; now, in this chapter, I. He demands an answer to them (Job 40:1, Job 40:2). II. Job submits in a humble silence (Job 40:3-5). III. God proceeds to reason with him, for his conviction, concerning the infinite distance and disproportion between him and God, showing that he was by no means an equal match for God. He challenges him (Job 40:6, Job 40:7) to vie with him, if he durst, for justice (Job 40:8), power (Job 40:9), majesty (Job 40:10), and dominion over the proud (Job 40:11-14), and he gives an instance of his power in one particular animal, here called "Behemoth," (Job 40:15-24).
Відкрити джерело ↗40:11-12 Job could not do God’s work of humbling the proud (Isa 2:11-12, 17; Jas 4:6; 1 Pet 5:5-6) apart from God’s authority (Mal 4:3; Rom 16:20).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І пони́зиться гордість люди́ни, й обни́жена буде високість люде́й, — і буде високим Сам тільки Госпо́дь того дня,
Хто встоїть перед гнівом Його́, і хто стане у по́лум'ї люті Його? Його шал виливається, мов той огонь, і розпада́ються скелі від Нього!
Будуть казати про силу грізни́х Твоїх чи́нів, а про ве́лич Твою — розпові́м я про неї.
Права рука Твоя, Господи, всла́влена силою, прави́ця Твоя тро́щить ворога, Господи!
Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
Бо ось наступає той день, що пала́є, як піч, і стануть всі пи́шні та кожен, хто чинить безбо́жне, соломою, — і спа́лить їх день той, який наступа́є, говорить Госпо́дь Савао́т, Який не позоста́вить їм ко́реня, ані галу́зки.
Хай напо́внена буде утро́ба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, і бу́де дощи́ти на нього неду́гами його.
Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.