Йов 37:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Elihu here goes on to extol the wonderful power of God in the meteors and all the changes of the weather: if, in those changes, we submit to the will of God, take the weather as it is and make the best of it, why should we not do so in other changes of our condition? Here he observes the hand of God, I. In the thunder and lightning (Job 37:1-5). II. In the frost and snow, the rains and wind (Job 37:6-13). III. He applies it to Job, and challenges him to solve the phenomena of these works of nature, that confessing his ignorance in them, he might own himself an incompetent judge in the proceedings of divine Providence, (Job 37:14-22). And then, IV. Concludes with his principle, which he undertook to make out, That God is great and greatly to be feared (Job 37:23, Job 37:24).
Відкрити джерело ↗37:13 The same act by God can serve more than one function, such as storms that both destroy enemies and give God’s people victory (Josh 10; Judg 4; 1 Sam 7:10-11; Pss 18:7-15; 105:32-33).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сталося по недовгому ча́сі, і поте́мніло небо від хмар, і зірвався вітер, — і пішов великий дощ. А Ахав сів на воза, та й відправився в Їзреел.
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
І зібралися всі люди Юди та Веніямина до Єрусалиму до трьох день, — це був дев'ятий місяць, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на площі Божого дому, тремтячи́ від цієї справи та від дощу.
А Ріцпа, дочка Айїна, взяла́ вере́тище, і простягла́ його собі на скелі, і була там від поча́тку жнив аж поки не зійшли́ на них во́ди з неба, і не дала́ вона спочити на них пта́ству небесному вдень, а польові́й звірині́ вночі.
До снігу говорить Він: „Падай на землю!“ а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“
А ви, сіонські сини, радійте та тіштеся Го́сподом, Богом своїм, бо вам ї́жі Він дасть на спасі́ння, і найперше зішле вам дощу́, дощу ра́ннього й пі́знього.
І поховали кості Саула та сина його Йонатана в Веніяминовому кра́ї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили все, що наказав був цар, — і пото́му Бог був убла́ганий Кра́єм.