Йов 36:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Elihu, having largely reproved Job for some of his unadvised speeches, which Job had nothing to say in the vindication of, here comes more generally to set him to rights in his notions of God's dealings with him. His other friends had stood to it that, because he was a wicked man, therefore his afflictions were so great and so long. But Elihu only maintained that the affliction was sent for his trial, and that therefore it was lengthened out because Job was not, as yet, thoroughly humbled under it, nor had duly accommodated himself to it. He urges many reasons, taken from the wisdom and righteousness of God, his care of his people, and especially his greatness and almighty power, with which, in this and the following chapter, he persuades him to submit to the hand of God. Here we have, I. His preface, (Job 36:2-4). II. The account he gives of the methods of God's providence towards the children of men, according as they conduct themselves (Job 36:5-15). III. The fair warning and good counsel he gives to Job thereupon (Job 36:16-21). IV. His demonstration of God's sovereignty and omnipotence, which he gives instances of in the operations of common providence, and which is a reason why we should all submit to him in his dealings with us (Job 36:22-33). This he prosecutes and enlarges upon in the following chapter.
Відкрити джерело ↗36:31 The Hebrew yadin can mean he governs or he nourishes, which parallels food in abundance (38:26; Pss 65:9-13; 104:13-15, 27-28). The more common meaning for yadin is “judge,” which would mean that God does all things to bless his people and judge his enemies (Job 37:11-13; 38:22-23; see Gen 6:17; 19:24; Exod 9:23-25; Josh 10:11-14; 1 Sam 12:18).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.
але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.
І будеш пам'ятати всю ту доро́гу, що Господь, Бог твій, вів тебе нею по пустині ось уже сорок літ, щоб упокори́ти тебе, щоб ви́пробувати тебе, щоб пізнати те, що в серці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.
що веде тебе цією великою пустинею, яка збуджує страх, де вуж, сара́ф, і скорпіо́н, і висохла земля, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'яно́ї скелі,
І прино́сив Самуїл цілопа́лення, а филисти́мляни приступи́ли до бо́ю проти Ізраїля. І загримів Госпо́дь того дня сильним громом на филисти́млян, та й привів їх у замі́шання, — і були́ вони побиті перед Ізраїлем.
Господь — хай поламані будуть Його супроти́вники! У небі Господь загримить, і розсудить Він кі́нці землі! І Він подасть силу Своєму царе́ві, і рога повищить Свого помаза́нця!“
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
І сталося, коли вони втікали перед Ізраїлем і були на сході від Бет-Хорону, то Господь кидав на них із неба велике каміння аж до Азеки, і вони вмирали. Тих, що повмирали від градово́го каміння, було більше від тих, що Ізраїлеві сини повбивали мече́м.
А Я ось наведу́ пото́п, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
І кли́кнув Самуїл до Господа, а Господь послав того дня грім та дощ. І ввесь народ сильно злякався Господа та Самуїла!