Йов 29:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
коли Всемогу́тній зо мною ще був, а навко́ло мене — мої діти,
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ора́ли були́ на хребті́ моїм плугатарі́, поклали вони довгі бо́розни,
Він впровадив мене до виня́рні, а пра́пор його надо мною — любов!
Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відва́жний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Госпо́дь, Бог твій, у всьому, де́ ти будеш ходити“.
Я знена́видив всіх, хто шанує бовва́нів марни́х, я ж наді́юсь на Господа.
О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
О надіє Ізраїлева, о Спасителю в ча́сі недолі, — нащо будеш Ти в Кра́ї, як той чужани́ця, й як той подоро́жній, що намета лише на ночлі́г розтяга́є?
Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки́ нам оповіда́ли: велике Ти ді́ло вчинив за їхніх днів, за днів старода́вніх:
Ісус же промовив до них: „Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й по́стити бу́дуть вони.
Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.