Поглиблений розбір

Йов 29:13

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Matthew Henry Bible Commentaryвірш 13

After that excellent discourse concerning wisdom in the foregoing chapter Job sat down and paused awhile, not because he had talked himself out of breath, but because he would not, without the leave of the company, engross the talk to himself, but would give room for his friends, if they pleased, to make their remarks on what he had said; but they had nothing to say, and therefore, after he had recollected himself a little, he went on with his discourse concerning his own affairs, as recorded in this and the two following chapters, in which, I. He describes the height of the prosperity from which he had fallen. And, II. The depth of the adversity into which he had fallen; and this he does to move the pity of his friends, and to justify, or at least excuse, his own complaints. But then, III. To obviate his friends' censures of him, he makes a very ample and particular protestation of his own integrity notwithstanding. In this chapter he looks back to the days of his prosperity, and shows, 1. What comfort and satisfaction he had in his house and family (Job 29:1-6). 2. What a great deal of honour and power he had in his country, and what respect was paid him by all sorts of people (Job 29:7-10). 3. What abundance of good he did in his place, as a magistrate (Job 29:11-17). 4. What a just prospect he had of the continuance of his comfort at home (Job 29:18-20) and of his interest abroad (Job 29:21-25). All this he enlarges upon, to aggravate his present calamities; like Naomi, "I went out full," but am brought "home again empty."

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

До Филимона 1:7ранг 3

Бо ми маємо радість велику й потіху в любові твоїй, серця́ бо святих заспоко́їв ти, брате.

Йов 22:9ранг 3

Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

Ісая 27:13ранг 3

I станеться в день той, і буде засу́рмлено в велику сурму́, і при́йдуть, хто гинув у кра́ї асирійському, і вигна́нці до кра́ю єгипетського, і будуть вони на святій горі в Єрусалимі вклонятися Господе́ві.

Повторення Закону 16:11ранг 2

І будеш радіти перед лицем Господа, Бога свого, ти, і син твій, і дочка́ твоя, і раб твій, і невільниця твоя, і Левит, що в брамах твоїх, і прихо́дько, і сирота, і вдова, що серед тебе в місці, яке вибере Господь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'я́ Його.

Повторення Закону 24:13ранг 2

конче ве́рнеш йому ту заста́ву при за́ході сонця, і буде він спати на одежі своїй, і буде благословляти тебе, а тобі буде це за праведність перед лицем Господа, Бога твого.

Повторення Закону 26:5ранг 2

А ти відповіси та й скажеш перед лицем Господа, Бога свого: „Мандрівни́й араме́янин був мій батько, і він зійшов до Єгипту, і часово замешкав там із небагатьма́ людьми́, та й став там народом великим, сильним та числе́нним.

Псалми 67:4ранг 2

А пра́ведні будуть раді́ти, і будуть ті́шитися перед Богом, і весели́тися в радості будуть!

Ісая 65:14ранг 2

Ось раби Мої будуть співати від радости серця свого, ви ж крича́тимете від серде́чного бо́лю, і від скру́шення духа заво́дити бу́дете.

Твої роздуми