Йов 22:24
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Eliphaz here leads on a third attack upon poor Job, in which Bildad followed him, but Zophar drew back, and quitted the field. It was one of the unhappinesses of Job, as it is of many an honest man, to be misunderstood by his friends. He had spoken of the prosperity of wicked men in this world as a mystery of Providence, but they took it for a reflection upon Providence, as countenancing their wickedness; and they reproached him accordingly. In this chapter, I. Eliphaz checks him for his complaints of God, and of his dealings with him, as if he thought God had done him wrong (Job 22:2-4). II. He charges him with many high crimes and misdemeanours, for which he supposes God was now punishing him. 1. Oppression and injustice (Job 22:5-11). 2. Atheism and infidelity (Job 22:12-14). III. He compares his case to that of the old world (Job 22:15-20). IV. He gives him very good counsel, assuring him that, if he would take it, God would return in mercy to him and he should return to his former prosperity (Job 22:21-30).
Відкрити джерело ↗22:24 precious gold (literally Ophir): Ophir was probably located in southern Arabia (see 1 Kgs 9:28; 22:48). The gold of Ophir was the standard in fine gold (Isa 13:12); queens wore it at weddings (Ps 45:9).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.
Я зроблю́ люди́ну дорожчою від щирого золота, і смертну люди́ну — від офі́рського золота“.
А мідяно́го же́ртівника, що зробив був Веселії́л, син Урії, сина Хурового, він поставив перед скинією Господньою. І звертався до нього Соломон та збір.
І ввесь по́суд на пиття царя Соломона — золото, і всі речі дому Ливанського Лісу — щире золото, нічо́го із срібла, — воно за Соломонових днів не рахувалося за щось.
і Офіра, і Хавілу, і Йовава. Усі вони — сини Йоктанові.
А царя не було в Едомі, — був намісник царів.
І також Хура́мові раби та раби Соломонові, що дово́зили золото з Офіру, спрова́джували алму́ґове дерево та дороге́ камі́ння.
І Соломон наскладав в Єрусалимі срібла, мов того камі́ння, а кедрів наскладав, щодо числе́нности, як сикомо́ри, що в Шефелі!
Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!
Чи ті́шився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?