Йов 20:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Тому́ то думки́ мої відповідати мене наверта́ють, і тому́ то в мені цей мій по́спіх!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Терпели́вий у гніві — багаторозумний, а гнівли́вий вчиняє глупо́ту.
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йме́нням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палю́чий, замкне́ний у ко́стях моїх, — і я змучивсь тримати його й більш не мо́жу!
І зараз квапли́во вернулась вона до царя, і просила, говорячи: „Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полу́миску голову Івана Христителя!“
„Коли спро́бувать слово до те́бе, — чи мука не бу́де ще більша? Та хто стри́мати зможе слова́?
Бо я свідчу їм, що вони мають ре́вність про Бога, але не за розумом.
Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.
Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
Чи бачив люди́ну, квапли́ву в словах своїх? — Більша надія глупце́ві, ніж їй!
Не спіши в своїм дусі, щоб гні́ватися, бо гнів спочиває у на́драх глупці́в.