Йов 1:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І бувало, як миналося ко́ло бенке́тних днів, то Йов посилав за ді́тьми й освячував їх, — і вставав він рано вранці, і прино́сив цілопа́лення за числом їх усіх, бо Йов казав: „Може згрішили сини мої, і знева́жили Бога в серці своєму“. Так робив Йов по всі дні.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Ἐπ ̓ αὐτῶν τῶν λέξεων [τοῦ βιβλίου] γενόμενοι σαφηνίσωμεν τὴν ἔννοιαν,αὐτοῦ ποδηγούντος ἡμᾶς πρὸς τὴν ἑρμηνείαν, τοῦ καὶ τὸν ἅγιονἸὼβ πρὸς τοὺς ἀγῶνας ἐνισχύσαντος. - Olympiodoros. The Opening - Job 1:1 Job's Piety in the Midst of the Greatest Prosperity - Job 1:1-5 The book begins in prose style: as Jerome says, Prosa incipit, versu labitur, pedestri sermone finitur. Prologue and epilogue are accordingly excepted from the poetical accentuation, and are accented according to the usual system, as the first word shows; for אישׁ has, in correct editions, Tebir, a smaller distinctive, which does not belong to the poetical accentuation. The writer does not begin with ויהי, as the writers of the historico-prophetical books, who are conscious that they are relating a portion of the connection of the collective Israelitish history, e.g., Sa1 1:1, אישׁ ויהי, but, as the writer of the book of Esther (Est 2:5) for similar reasons, with היה אישׁ, because he is beginning a detached extra-Israelitish history.
Відкрити джерело ↗The history of Job begins here with an account, I. Of his great piety in general (Job 1:1), and in a particular instance (Job 1:5). II. Of his great prosperity (Job 1:2-4). III. Of the malice of Satan against him, and the permission he obtained to try his constancy (Job 1:6-12). IV. Of the surprising troubles that befel him, the ruin of his estate (Job 1:13-17), and the death of his children (Job 1:18, Job 1:19). V. Of his exemplary patience and piety under these troubles (Job 1:20-22). In all this he is set forth for an example of suffering affliction, from which no prosperity can secure us, but through which integrity and uprightness will preserve us.
Відкрити джерело ↗1:5 Ritual washing and changing garments were common ways for individuals to purify themselves before offering a sacrifice (Gen 35:2; Exod 19:10, 14). • The common time for conscientious piety was early in the morning (see Gen 22:3; Ps 5:3; Mark 1:35). • cursed: The Hebrew term barak (literally blessed) is used here as a euphemism for cursing (cp. Job 1:11; 2:5, 9; 1 Kgs 21:10, 13; Ps 10:3). Job was concerned that his children might have committed this capital crime (Lev 24:10-16; 1 Kgs 21:9-13; cp. Job 1:11; 2:5, 9). Job understood that sinful attitudes in people’s hearts constitute sin (Jer 17:9-10; Mark 7:21-23).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А тепер візьміть собі сім бичків та сім барані́в, і йдіть до Мого раба Йова, і принесе́те цілопа́лення за себе, а Мій раб Йов помо́литься за вас, бо тільки з ним Я буду рахува́тися, щоб не вчинити вам злої речі, — бо ви не говорили слу́шного про Мене, як раб Мій Йов“.
І збудував Ной жертівника Господе́ві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопа́лення.
А він відказав: „Мир! Я прийшов, щоб прине́сти жертву Господе́ві. Освятіться, і при́йдете зо мною до жертви“. І освятив він Єссе́я та синів його, і покликав їх на жертву.
Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Усякою молитвою й благанням кожного ча́су моліться у Дусі, а для того пильнуйте з повною витрива́лістю та молитвою за всіх святих,
І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“ І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.
Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.
І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.