Йов 19:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter is Job's answer to Bildad's discourse in the foregoing chapter. Though his spirit was grieved and much heated, and Bildad was very peevish, yet he gave him leave to say all he designed to say, and did not break in upon him in the midst of his argument; but, when he had done, he gave him a fair answer, in which, I. He complains of unkind usage. And very unkindly he takes it. 1. That his comforters added to his affliction (Job 19:2-7). 2. That his God was the author of his affliction (Job 19:8-12). 3. That his relations and friends were strange to him, and shy of him, in his affliction (Job 19:20-22). II. He comforts himself with the believing hopes of happiness in the other world, though he had so little comfort in this, making a very solemn confession of his faith, with a desire that it might be recorded as an evidence of his sincerity (Job 19:23-27). III. He concludes with a caution to his friends not to persist in their hard censures of him (Job 19:28, Job 19:29) If the remonstrance Job here makes of his grievances may serve sometimes to justify our complaints, yet his cheerful views of the future state, at the same time, may shame us Christians, and may serve to silence our complaints, or at least to balance them.
Відкрити джерело ↗19:3 The number ten did not represent a specific count but an indefinite large number (e.g., Gen 31:7; Lev 26:26; Num 14:22; Dan 1:20).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
А в кожного будівничого його меч був прив'я́заний на сте́гнах його, і так вони будували, а біля мене був сурма́ч.
А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.
Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Тому́ всі ті люди, що бачили славу Мою та озна́ки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пустині, але випробо́вували Мене оце десять раз та не слухалися голосу Мого,
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
І побачив Йо́сип братів своїх, і пізнав їх, та не дав пізнати себе. І говорив із ними суворо, і промовив до них: „Звідкіля прибули́ ви?“ А вони відказали: „З ханаанського Кра́ю купити їжі“.
Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жіно́к будуть пекти хліб вам в одній печі́, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не наси́титеся.