Йов 19:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Дехто говорить, мов коле мече́м, язик же премудрих — то ліки.
„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!
„Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,
Ти, що моли́тви вислу́хуєш, всяке тіло до Тебе прихо́дить!
Щоб любі Твої були ви́зволені, Своєю правицею допоможи́, й обізви́ся до нас!
„Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
І кли́кнули вони гучним голосом, кажучи: „Аж доки, Владико святий та правдивий, не будеш судити, і не мститимеш тим, хто живе на землі, за кров нашу?“
І сталося, коли вона докуча́ла йому своїми словами по всі дні, та напирала на нього, то знетерпели́вилася душа його на смерть.
Безу́мний говорить у серці своїм: „Нема Бога!“ Зіпсу́лись вони, іобри́дливий чинять учинок, нема доброчи́нця!
Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.