Йов 18:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter Bildad makes a second assault upon Job. In his first discourse (ch. 8) he had given him encouragement to hope that all should yet be well with him. But here there is not a word of that; he has grown more peevish, and is so far from being convinced by Job's reasonings that he is but more exasperated. I. He sharply reproves Job as haughty and passionate, and obstinate in his opinion (Job 18:1-4). II. He enlarges upon the doctrine he had before maintained, concerning the miser of wicked people and the ruin that attends them (v. 5-21). In this he seems, all along, to have an eye to Job's complaints of the miserable condition he was in, that he was in the dark, bewildered, ensnared, terrified, and hastening out of the world. "This," says Bildad, "is the condition of a wicked man; and therefore thou art one."
Відкрити джерело ↗18:15 The image of burning sulfur recalls the fate of Sodom and Gomorrah (Gen 19:24) and suggests the fate of all the wicked (Ps 11:6; Rev 19:20; 21:8).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Через утиск убогих, ради сто́гону бідних тепер Я повстану, — говорить Господь, — поставлю в безпе́ці того, на ко́го розтя́гують сітку!
І скажуть усі ті наро́ди: „Для чого Господь зробив так цьому кра́єві? Що то за горіння цього великого гніву?“
Горе тому́, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімна́ти — безпра́в'ям, хто каже своєму ближньому працювати даре́мно, і платні́ його йому не дає,
А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.
І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.
І схо́плена була звіри́на, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знаме́но звіри́ни прийняв і поклонився був о́бразові її. Обоє вони були вкинені живими до огняно́го озера, що сіркою горіло.