Йов 17:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Праведники остовпі́ють на це, і невинний встає на безбожного.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this chapter, I. Job reflects upon the harsh censures which his friends had passed upon him, and looking upon himself as a dying man (Job 17:1), he appeals to God, and begs of him speedily to appear for him, and right him, because they had wronged him, and he knew not how to right himself (Job 17:2-7). But he hopes that, though it should be a surprise, it will be no stumbling-block, to good people, to see him thus abused (Job 17:8, Job 17:9). II. He reflects upon the vain hopes they had fed him with, that he should yet see good days, showing that his days were just at an end, and with his body all his hopes would be buried in the dust (Job 17:10-16). His friends becoming strange to him, which greatly grieved him, he makes death and the grave familiar to him, which yielded him some comfort.
Відкрити джерело ↗17:8-9 Some scholars view these verses as being out of place, but perhaps Job was ironically quoting his opponents’ words.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Твої очі зана́дто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на наси́льство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабі́жників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від се́бе?
І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.
щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.
О глиби́но багатства, і премудрости, і знання́ Божого! Які недовідо́мі при́суди Його, і недослі́джені дороги Його!
Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.