Йов 16:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter begins Job's reply to that discourse of Eliphaz which we had in the foregoing chapter; it is but the second part of the same song of lamentation with which he had before bemoaned himself, and is set to the same melancholy tune. I. He upbraids his friends with their unkind usage of him (Job 16:1-5). II. He represents his own case as very deplorable upon all accounts (Job 16:6-16). III. He still holds fast his integrity, concerning which he appeals to God's righteous judgment from the unrighteous censures of his friends (Job 16:14-22).
Відкрити джерело ↗16:13 pierce me: Literally pierce my kidneys. • my blood: Literally my gall. The picture is of wounds to vital organs.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він стане меча́ витягати, і вийде він із тіла, та держа́к його вийде із жо́вчі його, і пере́страх на нього впаде́!
Бо в мені Всемогу́тнього стрі́ли, і їхня отру́та п'є духа мого́, страхи Божі шику́ються в бій проти ме́не...
Повиплива́ли від сліз мої очі, моє ну́тро клеко́че, на землю печінка моя вилива́ється через зане́пад дочки́ мого люду, коли немовля́ й сосуне́ць умліва́ють голодні на пло́щах міськи́х.
І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племе́н, згідно з усіма́ прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Зако́ну.
Тому, як живий Я, говорить Господь Бог, — за те, що ти занечи́стив святиню Мою всіма́ гидо́тами своїми та всіма́ обри́дженнями своїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милосердя, і Сам Я не змилосе́рджуся!
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
пустив стрі́ли до ни́рок моїх з Свого сагайдака́
І огірчи́ли його та з луку стріляли, і знена́виділи були стрі́льці його.
сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
то була б ще потіха мені, і скака́в би я в немилосе́рдному бо́лі, бо я не зрікався слів Святого!