Йов 15:34
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо збори безбожних спусто́шені будуть, а огонь пожере́ дім хаба́рника:
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Perhaps Job was so clear, and so well satisfied, in the goodness of his own cause, that he thought, if he had not convinced, yet he had at least silenced all his three friends; but, it seems he had not: in this chapter they begin a second attack upon him, each of them charging him afresh with as much vehemence as before. It is natural to us to be fond of our own sentiments, and therefore to be firm to them, and with difficulty to be brought to recede from them. Eliphaz here keeps close to the principles upon which he had condemned Job, and, I. He reproves him for justifying himself, and fathers on him many evil things which are unfairly inferred thence (Job 15:2-13). II. He persuades him to humble himself before God and to take shame to himself (Job 15:14-16). III. He reads him a long lecture concerning the woeful estate of wicked people, who harden their hearts against God and the judgments which are prepared for them (v. 17-35). A good use may be made both of his reproofs (for they are plain) and of his doctrine (for it is sound), though both the one and the other are misapplied to Job.
Відкрити джерело ↗15:34 The flame of judgment (15:30) will burn the unjust gain of the godless.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
Згинув побожний з землі, і нема поміж лю́дьми правдивого. Вони всі чату́ють на кров, один о́дного ловлять у сітку.
Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Ось я! Свідку́йте проти мене перед Господом та перед Його пома́занцем: чийо́го вола я взяв, чи осла чийо́го взяв я? А кого я гнобив, кому чинив наси́льство? І з чиєї руки взяв я пі́дкупа, і відвернув свої очі від нього? І все це я поверну́ вам“.
І він пополови́ні розі́тне його́, і визначить долю йому з лицемірами, — буде плач там і скре́гіт зубів!
А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.
І відповів нааматянин Цофа́р та й сказав: