Поглиблений розбір

Йов 14:5

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Якщо ви́значені його дні, число його місяців — в Тебе, якщо Ти призна́чив для нього мету́, що її не пере́йде, —

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Matthew Henry Bible Commentaryвірш 5

Job had turned from speaking to his friends, finding it to no purpose to reason with them, and here he goes on to speak to God and himself. He had reminded his friends of their frailty and mortality (Job 13:12); here he reminds himself of his own, and pleads it with God for some mitigation of his miseries. We have here an account, I. Of man's life, that it is, 1. Short (Job 14:1). 2. Sorrowful (Job 14:1). 3. Sinful (Job 14:4). 4. Stinted (Job 14:5, Job 14:14). II. Of man's death, that it puts a final period to our present life, to which we shall not again return (Job 14:7-12), that it hides us from the calamities of life (Job 14:13), destroys the hopes of life (Job 14:18, Job 14:19), sends us away from the business of life (Job 14:20), and keeps us in the dark concerning our relations in this life, how much soever we have formerly been in care about them (Job 14:21, Job 14:22), III. The use Job makes of all this. 1. He pleads it with God, who, he thought, was too strict and severe with him (Job 14:16, Job 14:17), begging that, in consideration of his frailty, he would not contend with him (Job 14:3), but grant him some respite (Job 14:6). 2. He engages himself to prepare for death (Job 14:14), and encourages himself to hope that it would be comfortable to him (Job 14:15). This chapter is proper for funeral solemnities; and serious meditations on it will help us both to get good by the death of others and to get ready for our own.

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Псалми 39:4ранг 22

і дав пісню нову́ в мої уста, для нашого Бога хвалу́, — нехай бачать багато-хто й по́страх хай мають, і хай вони мають надію на Господа!

Дії 17:26ранг 20

І ввесь лю́дський рід Він з одно́го створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призна́чив окреслені до́би й границі заме́шкання їх,

Йов 12:10ранг 18

Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?

До євреїв 9:27ранг 17

І як лю́дям призна́чено вмерти один раз, потім же суд,

Псалми 104:29ранг 14

Він перемінив їхню воду на кров, і вмори́в їхню рибу.

Йов 21:21ранг 13

Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

Даниїл 5:26ранг 13

Ось розв'язка цієї речі: „Мене́“ — порахував Бог царство твоє, і покінчи́в його.

Євангелія від Луки 12:20ранг 12

Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

Даниїл 4:35ранг 9

Псалми 104:9ранг 9

що склав Він його з Авраа́мом, і прися́гу Свою — для Ісака.

Твої роздуми