Йов 14:19
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
каміння стирає вода, її зли́ва споло́щує порох землі, — так надію того́ Ти губиш.
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.
Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?
І сказав Він мені: „Сину лю́дський, ці кості — вони ввесь Ізраїлів дім. Ось вони кажуть: Повисиха́ли наші кості, і заги́нула наша надія, нам кіне́ць!
А Я ось наведу́ пото́п, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!