Йов 12:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тене́та смерте́льні мене оточили, і пото́ки велійяа́ла лякають мене!
Світло праведних ве́село світить, а світильник безбожних пога́сне.
Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,
Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:
Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.
Чи дикий осел над травою реве́? Хіба реве віл, коли ясла повні?
І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“
Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.