Йов 12:23
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In this and the two following chapters we have Job's answer to Zophar's discourse, in which, as before, he first reasons with his friends (see Job 13:19) and then turns to his God, and directs his expostulations to him, from thence to the end of his discourse. In this chapter he addresses himself to his friends, and, I. He condemns what they had said of him, and the judgment they had given of his character (Job 12:1-5). II. He contradicts and confronts what they had said of the destruction of wicked people in this world, showing that they often prosper (Job 12:6-11). III. He consents to what they had said of the wisdom, power, and sovereignty of God, and the dominion of his providence over the children of men and all their affairs; he confirms this, and enlarges upon it (Job 12:12-25).
Відкрити джерело ↗12:23-24 Cp. Dan 2:21. • strips kings of understanding: See Job 12:18; cp. Dan 4:23, 32-33. • He . . . leaves them wandering in a pathless wasteland like the princes in Ps 107:40 (see Job 12:21).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо злама́в Ти ярмо́ тягару́ його, і ки́я з раме́на його, жезло його пригноби́теля, як за днів Мадія́ма.
Розмно́жив Ти, Господи, люд, розмно́жив Ти люд, і просла́вив Себе, всі границі землі Ти дале́ко посу́нув.
Цей мали́й стане тисячею, і наймолодший — наро́дом міцни́м! Я, Господь, цього ча́су оце приспішу́!
Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.
І як незчисле́нні ті зо́рі небесні, а мо́рський пісок незміре́нний, так помно́жу насіння Давида, Мого раба, та Левитів, що служать Мені!“
І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів.
Я їм дам зна́ка та їх позбираю, бо Я ви́купив їх, і мно́житись будуть, як мно́жились.
І ви́йде подяка із них та голос радіючих, і Я їх помно́жу, — і не буде їх мало, і просла́влю Я їх — і не будуть прини́жені!
А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край.
Яків у майбу́тньому пу́стить корі́ння, розцвіте́ться Ізра́їль і пу́п'янки пу́стить, і поверхню вселенної пло́дом напо́внять.