Йов 12:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Горе мудрим у власних оча́х та розумним перед собою сами́м!
Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
Але всі ви пове́рнетеся, — і прихо́дьте, та я не зиахо́джу між вами розумного.
Я на сором це вам говорю́. Чи ж між вами немає ні о́дного мудрого, щоб він міг розсуди́ти між братами своїми?
Соромли́ву нага́ну собі я почув, та дух з мого розуму відповідає мені.
Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звели́чуєш їх.
Багата люди́на в оча́х своїх мудра, та розумний убогий розслі́дить її.
і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
„Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?