Естер 9:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Jews Avenged of Their Enemies. The Feast of Purim Instituted - Esther 9 On the day appointed by both edicts, the Jews assembled in the towns and provinces of the kingdom to slay all who sought their hurt, and being supported by the royal officials, inflicted a great defeat upon their enemies (Est 9:1-10). At the queen's desire, the king granted permission to the Jews in Susa to fight against their enemies on the following day also (Est 9:11-15), while in the other towns and districts of the kingdom they fought for their lives only on the 13th of Adar; so that in these places they rested on the 14th, but in Susa not till the 15th, and consequently kept in the latter the one day, in the former the other, as a day of feasting and rejoicing (Est 9:16-19). The observance of this day of resting as a festival, under the name of Purim, by all the Jews in the Persian monarchy, was then instituted by Esther and Mordochai (Est 9:20-32).
Відкрити джерело ↗We left two royal edicts in force, both given at the court of Shushan, one bearing date the thirteenth day of the first month, appointing that on the thirteenth day of the twelfth month then next ensuing all the Jews should be killed; another bearing date the twenty-third day of the third month, empowering the Jews, on the day appointed for their slaughter, to draw the sword in their own defence and make their part good against their enemies as well as they could. Great expectation there was, no doubt, of this day, and the issue of it. The Jews' cause was to be tried by battle and the day was fixed for the combat by authority. Their enemies resolved not to lose the advantages given them by the first edict, in hope to overpower them by numbers; the Jews relied on the goodness of their God and the justice of their cause, and resolved to make their utmost efforts against their enemies. The day comes at length; and here we are told, I. What a glorious day it was, that year, to the Jews, and the two days following - a day of victory and triumph, both in the city Shushan and in all the rest of the king's provinces (v. 1-19). II. What a memorable day it was made to posterity, by an annual feast, in commemoration of this great deliverance, called "the feast of Purim," (Est 9:20-32).
Відкрити джерело ↗9:17 they rested, celebrating their victory with a day of feasting and gladness: God is not mentioned, but surely they thanked God on this day for their rescue. This was the beginning of a new festival, later called Purim (9:19-32).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А дванадцятого місяця, — він місяць ада́р, — тринадцятого дня в ньому, коли нака́з царя та зако́н його мали бути ви́конані, дня, коли вороги́ юдеїв сподівалися запанува́ти над ними, поверну́лося те так, що вони, юдеї, запанува́ли над нена́висниками своїми,
щоб вони постанови́ли святкува́ти чотирна́дцятий день місяця ада́ра та п'ятнадцятий день у ньому кожного року,
І були́ покликані царські́ писарі́ першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Га́ман до царськи́х сатра́пів та до намі́сників, що були над кожною окру́гою, і до князі́в кожного наро́ду, до кожної окру́ги письмо́м його, і до кожного наро́ду мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припеча́тано було́ царськи́м пе́рснем.
А юдеї, що в Су́зах, збиралися тринадцятого дня в ньому та чотирна́дцятого в ньому, а мир мали п'ятнадцятого дня в ньому, — і зробили його днем гости́ни та радости.
І були покли́кані царські́ писарі́ того ча́су, місяця третього, — він місяць сіван, двадцять і третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордеха́й, до юдеїв, і до сатра́пів, і намісників, і зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, — сто й двадцять і сім окру́г, і до кожної окру́ги письмо́м її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмо́м та їхньою мовою.