Естер 8:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І в кожній окру́зі та в кожному місті, куди досяга́є слово царя та зако́н його, була́ юдеям радість та веселість, бе́нкет та свято! І багато-хто з наро́дів кра́ю стали юде́ями, бо на них напав страх перед юде́ями.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Mordochai Advanced to Haman's Position. Counter-Edict for the Preservation of Jews - Esther 8 The king bestowed the house of Haman on Esther, and advanced Mordochai to Haman's place of prime minister (vv. 1 and 2). Esther then earnestly besought the king for the abolition of the edict published by Haman against the Jews, and the king permitted her and Mordochai to send letters in the king's name to all the Jews in his kingdom, commanding them to stand for their life, and to slay their enemies, on the day appointed for their own extermination (Est 8:3-14). These measures diffused great joy throughout the kingdom (Est 8:15-17).
Відкрити джерело ↗We left the plotter hanging, and are now to see what becomes of his plot. I. His plot was to raise an estate for himself; and all his estate, being confiscated for treason, is given to Esther and Mordecai (Est 8:1, Est 8:2). II. His plot was to ruin the Jews; and as to that, 1. Esther earnestly intercedes for the reversing of the edict against them (Est 8:3-6). 2. It is in effect done by another edict, here published, empowering the Jews to stand up in their own defence against their enemies (Est 8:7-14). III. This occasions great joy to the Jews and all their friends (Est 8:15-17).
Відкрити джерело ↗8:17 many . . . became Jews themselves: That is, they became proselytes of Judaism.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не всто́їть ніхто перед вами, — ляк перед вами й страх перед вами дасть Господь, Бог ваш, на кожен той край, що ви ступите на нього, як Він говорив вам.
Тому́ то юдеї неогоро́джених селищ, що сидять по неогоро́джених містах, роблять чотирна́дцятий день місяця адара днем радости й гостини та свята, та днем посила́ння дару́нків один о́дному.
зібра́лися юдеї в своїх міста́х по всіх окру́гах царя Ахашвероша, щоб простягну́ти руку на тих, що заду́мували їм лихо, та ніхто́ не став перед ними, бо страх перед ними напав на всі наро́ди.
Запитай своїх слуг, і вони розповідять тобі. І нехай зна́йдуть в оча́х твоїх милість мої хлопці, бо доброго дня ми прийшли. Дай же рабам своїм та синові своєму Давидові, що зна́йде рука твоя!“
юдеї постанови́ли й прийняли́ на себе й на наща́дків своїх, та на всіх, хто поєдна́ється з ними, і не відсту́плять, але́ щоб святкува́ти два ті дні кожного року згідно з напи́саним про них та згідно з їхнім ча́сом.
Напали на них страх та жах, через ве́лич раме́на Твойо́го замовкли, як камінь, аж поки пере́йде наро́д Твій, о Господи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!
І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова.
Того дня Я зачну́ наво́дити страх та жах перед тобою на наро́ди під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтя́ть, і жахнуться перед тобою“.
як ті дні, коли юдеї відпочи́ли від ворогів своїх, і як той місяць, коли їм сум оберну́вся на радість, жало́ба — на свято, щоб зробити їх днями гости́ни та радости, і посила́ння дару́нків один о́дному та дару́нків убогим.
Це було трина́дцятого дня місяця адара, а чотирна́дцятого в ньому настав мир, — і зробили його днем гости́ни та радости.