Естер 5:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про числе́нність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князі́в та слуг царе́вих.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Esther's Gracious Reception by the King. Haman's Rage against Mordochai - Est 5:1-14 On the third day Esther betook herself in her royal apparel to the inner court of the palace, and was so kindly received by the king, that he promised to grant her any petition she might make; whereupon she requested the king to come with Haman that day to a banquet which she had prepared (Est 5:1-8). On returning from this banquet, Haman saw Mordochai in the king's gate, and when the latter did not bow before him, was so enraged, that, upon the advice of his wife and friends, he resolved to induce the king to permit the execution of Mordochai on the following day (Est 5:9-14).
Відкрити джерело ↗The last news we had of Haman left him in his cups, Est 3:15. Our last news of queen Esther left her in tears, fasting and praying. Now this chapter brings in, I. Esther in her joys, smiled upon by the king and honoured with his company at her banquet of wine (Est 5:1-8). II. Haman upon the fret, because he had not Mordecai's cap and knee, and with great indignation setting up a gallows for him (Est 5:9-14). Thus those that sow in tears shall reap in joy, but the triumphing of the wicked is short.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
По цих подіях цар Ахашверо́ш звеличив Га́мана, сина Гаммедатового, аґаґ'янина, і пови́щив його, і поставив його крісло понад усіх князі́в, що були з ним.
І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,
Бо говорить: Хіба мої провідники́ ра́зом усі не царі?
показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день.
Тієї хвилини ви́коналося це слово над Навуходоно́сором, і він був відлу́чений від людей, і їв траву, як воли, і його тіло зро́шувалося з небесної роси, аж його во́лос став великий, як пір'я орли́не, а його пазурі́ — як у пта́хів.
І небеса́ звістять правду Його, що Бог — Він суддя. Се́ла.
І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: „Мої діти, як тяжко отим, хто наді́ю кладе на багатство, увійти в Царство Боже!