Неемія 6:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: „Приходь, і вмовимося ра́зом у Кефірімі в долині Оно!“ А вони замишляли зробити мені зло.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The cries of oppressed poverty being stilled, we are now to enquire how the building of the wall goes forward, and in this chapter we find it carried on with vigour and finished with joy, notwithstanding the restless attempts of the gates of hell to hinder it. How the Jews' enemies were baffled in their design to put a stop to it by force we read before, ch. 4. Here we find how their endeavours to drive Nehemiah off from it were frustrated. I. When they courted him to an interview, with design to do him a mischief, he would not stir (Neh 6:1-4). II. When they would have made him believe his undertaking was represented as seditious and treasonable, he regarded not the insinuation (Neh 6:5-9). III. When they hired pretended prophets to advise him to retire into the temple for his own safety, still he kept his ground (Neh 6:10-14). IV. Notwithstanding the secret correspondence that was kept up between them and some false and treacherous Jews, the work was finished in a short time (Neh 6:15-19). Such as these were the struggles between the church and its enemies. But great is God's cause and it will be prosperous and victorious.
Відкрити джерело ↗6:2 The plain of Ono, located near Lod (Ezra 2:33), was probably a neutral site west of Jerusalem, where Nehemiah would have been unprotected.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А сини Елпаалові: Евер, і Міш'ам, і Шемер, — він збудував Оно й Лод та належні йому міста.
Дру́зі мої й мої при́ятелі поставали здаля́ від моєї біди, а ближні мої поставали опо́даль.
Лод і Оно, долина Харашім.
Доки, Господи, бу́деш мене забувати наза́вжди, доки будеш ховати від ме́не обличчя Своє?
І вернувся Авнер до Хевро́ну, а Йоав відвів його в сере́дину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, — і той помер за кров брата його Асаїла.
І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.
І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.
І я бачив ввесь труд та ввесь у́спіх учи́нку, виклика́є заздрість одно́го до о́дного, — і це все марно́та та ло́влення вітру!..
І встав Ізмаїл, син Нетаніїн, і десять люда, що були з ним, та й ударили Ґедалію, сина Ахікама, сина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонський цар настанови́в був начальником над кра́єм.